Така як є

ТАКА, ЯК Є

[Verse 1]

Я не люблю гучних слів,
Коли за ними — тільки тиша.
Мені миліше теплий дім,
Де чай холоне на столі.

Де можна просто помовчати,
Не поясняти кожен крок.
А потім раптом розсміятись
Від зовсім дурного жарту.

Я можу бути дуже різною —
Сьогодні тихою, як ніч.
А завтра — такою смішною,
Що й сама не знаю, звідки це взялось.

[Chorus]

Така, як є —
Без зайвих прикрас.
Не краща за інших,
Не гірша за вас.

Десь вперта, десь ніжна,
Десь трішки дивна.
Та якщо люблю —
То вже по-справжньому.

Така, як є.
І, може, в цьому вся річ:
Не кожному близька,
Зате своїм — назавжди.

[Verse 2]

Я не тримаю тих, хто йде,
Не біжу за чужими тінями.
У кожного — своя дорога,
Свої причини і свої світанки.

Я можу двері тихо зачинити,
Не залишаючи образ.
Бо інколи піти без сварки —
Це теж любов.
І до себе — теж.

Але коли приходить хтось рідний
І просто сяде поруч зі мною —
Мені не треба буде питати,
Чому йому сьогодні боляче.

Я зрозумію.

[Chorus]

Така, як є —
Без зайвих прикрас.
Не краща за інших,
Не гірша за вас.

Десь вперта, десь ніжна,
Десь трішки дивна.
Та якщо люблю —
То вже по-справжньому.

Така, як є.
І, може, в цьому вся річ:
Не кожному близька,
Зате своїм — назавжди.

Брідж

Життя навчило мене не поспішати
Називати чорне — чорним, біле — білим.
Бо часом за похмурим небом
Ховається найкраще сонце.

І я тепер не вимагаю
Від долі правильних відповідей.
Мені достатньо знати:
Я тут.
Я жива.
І в мене ще багато справ.

А якщо стане зовсім тихо —
Я сяду біля вікна.
Послухаю, як вечір дихає,
І подумаю:

«Ну от.
А життя таки хороша штука».

Фінал

Мені не треба бути іншою.
Я вже навчилась себе приймати.
З усіма своїми «ой, та годі»,
«Ну що ти знову вигадала?»
І цим сміхом невчасним,
Який приходить сам.

Я просто йду своєю дорогою —
Не рівною, не завжди легкою.
Та кожен день, який мені дано,
Я хочу прожити своєю.

Не ідеально.
Не за правилами.

А по-людськи.

Такою, як є. ❤️