Ти трималась заради нас

Ти для нас ніколи не слабіла.

Мамо, ти трималась заради нас,
Крізь біль і сльози, крізь роки.
Ти подарувала нам своє життя,
Свої обійми і тепло руки.

Мамо, я так хочу хоч на мить
Почути знову голос твій.
Та ти тепер далеко в небі,
А я шукаю тебе у своїх мріях.

Він пішов, залишивши лиш рани,
Зраду і розбите серце.
Та ти змогла почати все спочатку,
Бо нас чотирьох любила більше за себе.

А потім стала ти бабусею —
І знову засвітилися очі.
Для Насті ти була цілим світом,
Для Віолетти — ніжністю щоночі.

Мамо, ти трималась заради нас,
Крізь біль і сльози, крізь роки.
Ти подарувала нам своє життя,
Свої обійми і тепло руки.

Тепер Настя йде у перший клас,
А тебе немає поруч провести…
А Віолетта ще така маленька —
Їй лише один рік…
Як їй розповісти, бабусю, про тебе?

Я покажу їй твої фотографії,
Розкажу про твої руки й любов.
Скажу: «Твоя бабуся була найкращою,
І всім своїм серцем любила вас обох».

Настя виросте — і пам'ятатиме,
Як бабуся її обіймала.
Бо справжня любов не помирає —
Вона просто стає небом над нами.

Мамо, ти трималась заради нас…
Тепер я триматимусь за тебе.
Поки б'ється моє серце —
Ти житимеш у ньому, мамо.

Настя, Віолетта і ми четверо —
Твоє життя, твоя любов, твоя душа.
Ти не пішла… ти просто стала небом.

Я люблю тебе, мамо…
Сумую за тобою щодня…

І скільки б років не минуло —
ти назавжди залишишся моєю мамою. 🕯️🤍