Карпати кличуть

А над нами — тільки неба висота.

Підйом сьогодні видався крутий,
Та ми крок за кроком тиснем вгору.
Сміх летить від скель до скель —
Бо найкраще нам, коли всі поруч.

І хоч утома вже в ногах,
І ще далеко до вершин,
Ми не зійдемо з маршруту —
Бо разом тримаєм цей підйом.

Карпати кличуть — і ми знову йдем,
Стежками гір, назустріч вітрам.
А ввечері багаття, чай і зоряне небо —
І весь цей світ стає для нас своїм.

У наметі так легко спати до рання,
А ранок будить: «Пора вирушать!»
Хай втома прийде — нам не страшно,
Бо з сім'єю в горах добре йти.

Ранок пахне хвоєю й травою,
Туман пливе над сірою грядою.
Гаряча кава, сонце над горою —
І зовсім не тягне додому.

Знову рюкзаки — і знову шлях,
Лісова стежина під ногами.
Камінь, схил, потік і висота —
Кожен крок веде нас далі в день.

А як стає важко на ходу,
Ми робимо ще один крок.
Бо десь там, за наступним схилом,
Нас чекає нова вершина.

Карпати кличуть — і ми знову йдем,
Стежками гір, назустріч вітрам.
А ввечері багаття, чай і зоряне небо —
І весь цей світ стає для нас своїм.

У наметі так легко спати до рання,
А ранок будить: «Пора вирушать!»
Хай втома прийде — нам не страшно,
Бо з сім'єю в горах добре йти.

Жіночий:
А ввечері стає навколо тихо,
Лише вогонь мерехтить у пітьмі.

Чоловічий:
Ми згадуємо все, що було сьогодні,
І сміємось, сидячи в теплі.

Жіночий:
Над нами — мільйони ясних зір...

Чоловічий:
А поруч ті, хто найдорожчі мені.

Разом:
І в цю мить здається —
Кращого місця нема на землі.

Карпати кличуть — і ми знову йдем,
Стежками гір, назустріч вітрам!
Нас ждуть перевали, ліси і простір,
А ввечері знову займеться вогонь.

У наметі заснемо під подих гір,
А вранці продовжимо наш маршрут.
Хай цей шлях буває нелегким —
Та разом нас Карпати кличуть!

Жіночий:
Карпати кличуть...

Чоловічий:
І ми знову йдем.

Разом:
Поки є дорога —
Ми будемо йти.