Міська ніч

Місто засинає під холодним небом,
Ліхтарі малюють тіні на стінах.
Місто дихає крізь шум і втому,
Вулиці мовчать у своїх годинах.


Сірий бетон тримає спогади,
Вікна світяться в темряві ночі.
Хтось повертається додому пізно,
Хтось не змикає свої очі.


Тут чутно в звук "мопеда“
Київська ніч — у кожній хвилині
Живе сьогодення без зайвих слів.


Міська ніч — холодні дороги,
Дощ на асфальті, вітер між домів.
Місто стоїть, тримаючи спокій,
Серед тривог і нових світанків.


Метро забирає останніх людей,
На старих вулицях запах дощу,
І тиша стає трохи схожою.

Нові будинки поруч зі старими,
Старі дерева пам’ятають роки.
Місто змінюється кожної ночі,
Але впізнає свої кроки.


Ніч — це світло і тіні,
Сотні історій у кожному домі.
— це голос країни,
Що залишається навіть у втомі.


І коли над містом зникає темрява,
Коли з’являється перше світло,
Київ продовжує жити далі —
У своїх людях, у кожнім вікні.


Ніч повільно минає,
Ранок приходить крізь сірі хмари.
Місто мовчить, але все пам’ятає,
Місто живе… попри всі удари.