Марина та Хуліган

[Verse 1]
Їздив Руслан по полях на тракторі вдень,
Пил підіймав — і так день у день.
А вночі, за легендою, мав інший план —
Десь метал «визволяв» наш сміливий Руслан.

[Verse 2]
Гуркіт мотора, поля і стерня,
Так і минала його метушня.
Та якось у полі, де квітнув бур’ян,
Побачив Марину — і зник хуліган.

[Chorus]
Ой, Марино, Марино, що ти наробила?
Одним тільки поглядом хлопця змінила.
Де був хуліган — там серйозний мужчина,
Бо справжнє кохання — найкраща причина.

[Verse 3]
Ой, Марино, Марино, яка ж ти краса,
Для Руслана відкрились нові небеса.
Він трактор лишив, узяв книжки в руки —
І вже не до ночі, не до дивної штуки!

[Verse 4]
А Марина жила без тривог і турбот,
Не чекала ні драм, ні шалених пригод.
У платтячку легкім по стежині ішла,
І ромашки до себе в букетик плела.

[Verse 5]
Сонце сідало, шуміла трава,
У Марини була безтурботна глава.
Та раптом із пилу, неначе в кіно,
Руслан на тракторі — і все, не втекло!

[Chorus]
Ой, Марино, Марино, що ти наробила?
Одним тільки поглядом хлопця змінила.
Де був хуліган — там серйозний мужчина,
Бо справжнє кохання — найкраща причина.

[Verse 6]
Руслан подивився — і світ замовчав,
Навіть трактор, здається, тихіше бурчав.
Забув про пригоди, забув про метал,
Бо серце Марині назавжди віддав.

[Verse 7]
Почав він учитись, ночами читать,
Не метал уже різать — конспекти писать.
Екзамени, плани, серйозний маршрут —
І згодом Руслана вже в СБУ ждуть.

[Verse 8]
Де вчора був трактор, мастило й поля,
Сьогодні — робота, костюм і земля.
А Марина сміється: «Ну бачиш, Руслан,
Я з тебе зробила достойний роман!»

[Verse 9]
А Марина й сьогодні така ж чарівна,
Як колись серед квітів, весела й ясна.
Лише замість ромашок — сімейні діла,
Та любов, як весною, так само цвіла.

[Verse 10]
Руслан поруч крокує — уже не бешкетник,
А муж, захисник, і надійний супутник.
І хто б тоді думав серед тих полів,
Що трактор до щастя дорогу відкрив!

[Verse 11]
Тож, Марино, бажаємо щастя й тепла,
Щоб доля веселою, світлою була.
Щоб сміх не стишався ні ввечері, ні вдень,
Щоб радість приходила кожного дня.

[Verse 12]
Щоб Руслан тебе носив, як колись той метал,
Тільки ніжно, з любов’ю — і не віддавав!
Щоб здоров’я було, щоб здійснились бажання,
Щоб крізь роки жило ваше щире кохання!